Блогер і дослідник Паскаль Шустер вирішив перевірити, чи можуть сучасні моделі штучного інтелекту помічати зміни у власних повідомленнях. За основу він узяв відомий дзеркальний тест, який застосовують для вивчення самосвідомості тварин, але адаптував його під особливості мовних моделей.
У класичному експерименті тварині непомітно залишають мітку на тілі та спостерігають, чи впізнає вона себе у дзеркалі. Однак такий підхід працює не для всіх видів. Наприклад, собаки сприймають світ насамперед через запах, тому етолог Александра Горовіц свого часу запропонувала використовувати змінений запах замість візуальної позначки. Саме ця ідея стала основою нового експерименту.
Оскільки для мовних моделей головним способом взаємодії є текст, Шустер зробив їхні власні відповіді аналогом дзеркала. Під час звичайної розмови про фільми про Джеймса Бонда він непомітно змінював слова, додаючи літери «sg» перед кожною «g», після чого повертав відредагований текст назад у діалог.
Першою випробування проходила Gemma 4 31B. Спочатку модель не звертала уваги на дивні слова, але вже через кілька повідомлень самостійно помітила незвичні помилки. Найцікавіше сталося пізніше: якщо раніше вона говорила про себе від першої особи, то, зіткнувшись із незрозумілою аномалією, раптом почала згадувати «модель» як окремий об'єкт. Згодом Gemma навіть сама почала використовувати новий спосіб написання слів без будь-яких підказок.
GLM 5.2 поводилася інакше. Вона жодного разу не прокоментувала появу дивних конструкцій, але поступово також перейняла новий шаблон написання. Залишається незрозумілим, чи модель усвідомила зміну, чи просто автоматично відтворила закономірність, помічену в контексті.
Подібну реакцію продемонстрував і Claude Opus 4.6. Коли йому вказали на граматичну помилку, модель також дистанціювалася від власної відповіді, пояснивши її діями «моделі», а не використовуючи займенник «я».
Сам Паскаль Шустер наголошує, що експеримент не можна розглядати як науковий доказ існування самосвідомості у штучного інтелекту. Через невелику кількість перевірок і відсутність суворого контролю умов отримані результати не дозволяють робити серйозні висновки. Водночас дослідження ставить цікаве запитання про те, як сучасні мовні моделі сприймають власні відповіді та чи формують вони певне внутрішнє уявлення про себе.
