Нові правила для ТЦК: обов’язкові бодікамери та заборона балаклав

Документ містить результати роботи комісії за перші шість місяців її діяльності. Парламенту пропонується взяти звіт до відома та опублікувати його на офіційному сайті Верховної Ради.

За звітний період члени комісії провели 20 засідань і три робочі наради. У межах розслідувань було заслухано понад 70 представників державних органів, правоохоронних структур, територіальних центрів комплектування, різних установ і громадян. Крім того, комісія ухвалила дев’ять рішень і направила понад 60 офіційних запитів.

Для експертного супроводу розслідувань було сформовано консультативну групу з 18 фахівців і представників державних установ. Також створено три профільні робочі групи, які займалися питаннями оборони, антикорупційної політики та захисту прав людини.

Одним із питань, яке вивчала комісія, стала практика приховування облич представниками ТЦК та поліції під час проведення заходів з оповіщення військовозобов’язаних.

У звіті зазначається, що було проаналізовано численні відеозаписи із соціальних мереж, ЗМІ та звернення громадян. На цих матеріалах зафіксовано випадки, коли співробітники, які брали участь у мобілізаційних заходах, приховували обличчя повністю або частково за допомогою балаклав і шарфів-труб.

На думку комісії, така практика ускладнює подальшу ідентифікацію посадових осіб, викликає негативну реакцію з боку громадян і суперечить принципу відкритості діяльності державних органів.

Під час заслуховування керівників різних ТЦК останні заявляли, що використання балаклав не вважається допустимим, а шарфи-труби призначені виключно для захисту від погодних умов.

Окремий розділ звіту присвячено використанню засобів фото- та відеофіксації під час мобілізаційних заходів.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив комісії про динаміку звернень громадян, пов’язаних із діями представників ТЦК та СП. Якщо у 2022 році таких звернень було лише 18, то у 2023 році їх кількість зросла до 514. У 2024 році показник досяг 3319 звернень, а у 2025 році — вже 6014.

Серед найпоширеніших скарг називалися порушення процедур військового обліку, незаконні затримання, обмеження свободи пересування та неправомірні дії груп оповіщення.

Під час перевірки комісія виявила кілька системних недоліків у використанні бодікамер.

Відсутність окремого обліку порушень. Національна поліція повідомила, що не веде окрему статистику службових розслідувань, пов’язаних із відсутністю відеозапису або вимкненням бодікамер. Водночас Міністерство оборони надало дані про проведення подібних розслідувань в окремих регіонах. Наприклад, Волинський обласний ТЦК повідомив про 16 протоколів, складених за неналежне виконання службових обов’язків після запровадження обов’язкового використання відеореєстраторів.

Можливість зупинки запису. Комісія звернула увагу на положення інструкції Міноборони, які дозволяють припиняти відеозйомку у разі ризику потрапляння в кадр військових об’єктів або інформації з обмеженим доступом. На думку авторів звіту, таке формулювання є надто широким і може використовуватися для припинення фіксації спірних ситуацій або можливих порушень.

Недостатня фіксація під час перевезення громадян. Перевірка показала, що під час адміністративного затримання та доставлення людей до ТЦК безперервний відеозапис часто відсутній. Це пов’язано з тим, що співробітники поліції та затримані нерідко пересуваються різними автомобілями. Крім того, бодікамери фіксують лише те, що відбувається перед носієм пристрою, і не дозволяють повністю контролювати події всередині транспортного засобу.

Короткий строк зберігання матеріалів. Відповідно до чинних правил Міністерства оборони, записи з бодікамер зберігаються протягом 30 днів. Комісія вважає, що цього часу недостатньо, оскільки звернення громадян та адвокатські запити можуть розглядатися довше. У результаті необхідні відеоматеріали ризикують бути автоматично видаленими ще до завершення перевірки.

За підсумками роботи комісія виступила з низкою рекомендацій. Зокрема, пропонується заборонити участь груп оповіщення у мобілізаційних заходах за відсутності справних бодікамер і пристроїв для перевірки електронних військово-облікових документів.

Також рекомендується зробити безперервну відеозйомку обов’язковою для співробітників ТЦК та поліцейських під час виконання відповідних заходів.

Окрема пропозиція стосується оснащення транспорту, який використовується для перевезення військовозобов’язаних, системами постійного відеозапису всередині салону.

Крім того, комісія вважає за необхідне збільшити строк зберігання записів із бодікамер з 30 до 90 днів і запровадити окремий облік службових розслідувань щодо випадків відсутності, вимкнення або втрати відеозаписів.

Ще одним напрямом діяльності комісії стала перевірка взаємодії між НАБУ, САП та Держфінмоніторингом у межах розслідування справи «МІДАС».

Згідно зі звітом, у НАБУ не бачать серйозних системних проблем у співпраці зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. Водночас бюро вказало на окремі випадки несвоєчасного реагування з боку Держфінмоніторингу.

Як приклади наводяться ситуації, коли відповіді на запити надходили через багато місяців або не надавалися взагалі.

При цьому комісія наголошує, що аналіз матеріалів у справі «МІДАС» триває, а остаточні висновки з цього питання поки що не підготовлені.

Ми раніше повідомляли, що Україна масштабує використання наземних бойових роботів на фронті.