Міністерство оборони та Генштаб працюють над оновленням підходів до мобілізації. У планах — перегляд роботи ТЦК, принципів відбору військовозобов’язаних, їхньої підготовки та забезпечення. Серед можливих рішень також називають зниження верхньої вікової межі мобілізації з нинішніх 60 років до 50 або 55. Однак остаточно це питання поки не вирішене.

Обговорювані зміни озвучив секретар парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в ефірі телеканалу NTA.

Новий глава Міноборони Євгеній Хмара повідомив у Верховній Раді, що концепцію мобілізації розробляють спільно з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим та Генштабом. Документ має охопити весь процес — від пошуку та відбору військовослужбовців до їхнього навчання, оснащення, надання зброї, участі в бойових завданнях і подальшого відновлення.

Один із ключових напрямів — зміна принципів роботи територіальних центрів комплектування. За словами Костенка, у Генштабу вже є пропозиції, які можна реалізувати без внесення змін до законодавства. Зокрема, йдеться про те, щоб усунути порушення з боку окремих співробітників ТЦК, які стають причиною невдоволення громадян.

Раніше влада також розглядала варіант передачі поліції деяких функцій ТЦК. Зокрема, правоохоронці могли б займатися перевіркою документів та окремими процедурами, пов’язаними з розшуком військовозобов’язаних. Водночас остаточного рішення щодо перерозподілу повноважень поки немає.

Окремо обговорюється віковий критерій для мобілізації. Наразі загальна мобілізація поширюється на чоловіків віком від 25 до 60 років. У майбутньому верхню межу можуть переглянути та встановити на рівні 50 або 55 років.

Костенко пояснив можливу зміну тим, що військовозобов’язані старшого віку можуть бути корисними армії як водії, ремонтники та фахівці із забезпечення. Водночас не кожна людина такого віку здатна виконувати важкі бойові завдання. Депутат зазначив, що відомі випадки, коли військовослужбовців віком близько 55 років направляли на штурмові посади, попри недостатню фізичну витривалість для таких навантажень.

У разі зниження граничного віку чоловіки після його досягнення зможуть і надалі служити, якщо самі цього захочуть. При цьому Костенко наголосив: наразі йдеться лише про один із варіантів, які розглядаються, а не про ухвалене рішення.

Зміни можуть торкнутися і самої моделі комплектування армії. Міноборони та Генштаб хочуть зробити акцент не на максимальній кількості мобілізованих, а на якісному відборі людей, чиї навички та фізичні можливості відповідають конкретним військовим завданням.

Ще одне питання, яке раніше обговорювалося, — відповідальність військовозобов’язаних, які не з’явилися до ТЦК після отримання повістки без поважної причини. Серед можливих інструментів називали використання податкового номера для виявлення осіб, у яких зафіксовано адміністративне порушення та є несплачений штраф. Однак новий механізм покарання поки офіційно не затверджений.

Крім того, можуть переглянути чинні правила бронювання. За словами Костенка, не йдеться про масове скасування відстрочок. Пропонується оцінювати необхідність конкретного фахівця з урахуванням інтересів держави — визначати, де він зараз потрібніший: в армії чи, наприклад, на підприємстві оборонно-промислового комплексу.

Таким чином, остаточна модель нової системи мобілізації поки перебуває на етапі розробки. Запропоновані зміни можуть торкнутися як діяльності ТЦК та порядку відбору військовозобов’язаних, так і вікових критеріїв та правил бронювання.