У союзників Києва залишилося всього близько півтора місяця, щоб змусити Кремль до реального дипломатичного процесу — «вікно можливостей» для завершення бойових дій вкрай обмежене. Поки Росія категорично не готова припинити повітряні атаки, проте компроміс в акваторіях виглядає цілком реальним сценарієм. Голова Міжнародного інституту досліджень безпеки Олексій Буряченко в ефірі «24 Каналу» проаналізував, чому економічний фактор може змусити сторони домовитися на воді.
Чому Кремль не відмовиться від ударів з повітря
На думку аналітика, припинення повітряних нальотів зараз не вигідне Москві. Російське керівництво розглядає регулярні удари по українських регіонах як ключовий важіль військового та психологічного тиску на мирних громадян. Експерт переконаний, що навіть у разі відновлення повноцінного діалогу Росія спробує зберегти за собою можливість атакувати мирні міста, поєднуючи террор із мирною риторикою.
Чорне та Балтійське моря: де сходяться інтереси
На відміну від повітряного простору, у морській зоні укладення перемир'я виглядає набагато перспективнішим. Цю ініціативу Україна вже детально опрацьовує спільно з Вашингтоном.
Буряченко виділив кілька причин, чому цей трек може спрацювати:
- Вразливість російського екпорту: Через регулярні українські удари по Новоросійську РФ перевела до 75% своїх поставок нафти у Балтійське море.
- Економічний прагматизм РФ: Москві життєво необхідно захистити вцілілі логістичні шляхи в Балтиці для стабільного припливу валюти від продажу енергоресурсів.
- Інтереси України: Києву потрібна безпека в Чорному морі для безперебійного експорту агропродукції, що критично важливо для національної економіки.
Такий обопільний економічний інтерес робить морську угоду найбільш імовірним першим кроком на шляху до масштабних переговорів за посередництва США.
Короткий дедлайн для дипломатії та три кроки Заходу
Експерт наголошує, що часовий проміжок для рішучих кроків міжнародних партнерів дуже стислий — орієнтовно ті самі 1,5 місяця. За цей період союзники мають максимально посилити економічний та військовий тиск на Москву.
Аналітик виділяє три головні інструменти впливу:
- Законодавчий: Просування та ухвалення законопроєкту Ліндсі Грема у США.
- Економічний: Підготовка нового пакету максимально жорстких санкцій з боку Євросоюзу.
- Військовий: Реальне розширення далекобійних спроможностей Сил оборони України.
Буряченко резюмував, що попри всі воєнні ризики та застереження Головного управління розвідки (ГУР), політичний шанс на такий розвиток подій зберігається. Головне — щоб американський істеблішмент чітко почув обидва ці сигнали одночасно.