Поки Україна спільно з європейськими країнами обговорює механізми добровільного повернення біженців, для окремих громадян існує зовсім інший шлях — примусова екстрадиція.

Статус біженця або проживання за кордоном не звільняють від кримінальної відповідальності та не гарантують захисту від видачі Україні.

Про це повідомили у Дніпровському міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції України.

Кого можуть екстрадувати до України


Міжнародний розшук оголошують не щодо всіх українців, які перебувають за кордоном, а виключно щодо осіб, які є фігурантами кримінальних проваджень. За підсумками 2024 року, останнього періоду з опублікованою статистикою, до України було екстрадовано 75 осіб.

Процедура застосовується до двох категорій громадян:


підозрюваних та обвинувачених, які залишили країну під час досудового розслідування або судового процесу і щодо яких суд уже обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;
засуджених, які після набрання вироком законної сили встигли виїхати за межі України до початку відбування покарання.

Як проходить процедура видачі


Екстрадиція є офіційною юридичною процедурою взаємодії між українськими правоохоронними органами та компетентними структурами інших держав. Вона починається після того, як стає відомим місцеперебування розшукуваної особи або її затримують за кордоном.

Суд, який розглядає справу або виніс вирок, формує пакет необхідних документів. До нього входять відомості про кваліфікацію злочину та наявні докази, судові рішення про арешт або вирок, а також підтвердження громадянства й інформація про те, що строки давності притягнення до відповідальності не минули.

Усі документи підписуються суддею, засвідчуються гербовою печаткою та перекладаються офіційною мовою держави, де перебуває розшукуваний.

Хто відповідає за повернення розшукуваних


Координацію процедури здійснює Міністерство юстиції України. Відомство взаємодіє із судами, прокуратурою та іноземними компетентними органами. Після отримання повного пакета документів через регіональну прокуратуру Мін'юст зобов'язаний протягом п'яти днів направити офіційний запит про видачу особи до відповідного органу іноземної держави.

Якщо запит задовольняють, організовується передача та етапування екстрадованого до України. У цьому процесі беруть участь Державна кримінально-виконавча служба, Національна гвардія та Національна поліція.

Що відбувається у разі відмови в екстрадиції


Якщо іноземний суд не погоджується видати особу, це не означає автоматичного припинення кримінального переслідування. У такому випадку можуть застосовуватися інші механізми міжнародного співробітництва, наприклад передача кримінального провадження державі, на території якої перебуває розшукуваний. Тоді подальший розгляд справи відбуватиметься вже відповідно до місцевого законодавства.

Раніше народний депутат Єгор Чернєв також заявляв, що масова депортація українських чоловіків із країн Європейського Союзу неможлива, оскільки міжнародне право допускає примусове видворення лише у разі вчинення кримінального правопорушення, а не за ознакою віку чи громадянства. На його думку, навіть можливе скасування соціальних виплат у країнах ЄС не призведе до масового повернення українців, оскільки багато хто віддасть перевагу пошуку роботи та адаптації до життя за кордоном.