Група народних депутатів на чолі з Микитою Потураєвим зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт №15412, спрямований на посилення функціонування української мови як державної. Ініціатива передбачає внесення змін одразу до кількох законів і покликана зміцнити позиції української мови в усіх сферах суспільного життя.
Автори документа зазначають, що формування україномовного середовища на всій території країни розглядається як один із ключових чинників національної безпеки, суспільної єдності та сталого розвитку держави. Законопроєкт також спрямований на захист права громадян отримувати інформацію та послуги державною мовою й усунення наявних прогалин у законодавстві.
Однією з пропозицій є заборона на використання мови держави-агресора у позашкільних і приватних навчальних закладах. Крім того, у дитячих таборах та оздоровчих закладах пропонується забезпечити виключно україномовне середовище з дотриманням вимог мовного законодавства.
Документ також передбачає нові обов’язки для батьків. Пропонується закріпити норму, згідно з якою вони повинні забезпечити оволодіння дитиною українською мовою. При цьому держава отримає право проводити оцінювання та розвиток мовних компетентностей дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. У разі невиконання батьками своїх обов’язків їх зможуть притягувати до відповідальності за неналежне виховання.
Законопроєкт розширює перелік посад, для яких обов’язковим стане підтвердження володіння державною мовою. Відповідний сертифікат знадобиться народним депутатам і кандидатам у депутати, керівникам державних наукових установ і закладів культури, приватним виконавцям, арбітражним керуючим, аудиторам та низці інших фахівців. Під час виконання своїх професійних обов’язків вони повинні будуть використовувати виключно українську мову.
Ще одне нововведення стосується цифрової сфери. Законопроєкт пропонує зобов’язати розробників забезпечувати українську версію користувацького інтерфейсу сайтів і мобільних застосунків, яка повинна бути встановлена для користувачів з України за замовчуванням.
Також документ передбачає посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про державну мову. Уповноважений із захисту державної мови зможе накладати на суб’єктів господарювання штрафи у розмірі від 400 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 6800 до 17 тисяч гривень. За перше порушення може бути винесене попередження, однак у разі повторного порушення протягом року розмір штрафу збільшиться до 1500 неоподатковуваних мінімумів, або 25,5 тисячі гривень.
Крім того, повноваження мовного омбудсмена пропонується розширити. Він зможе застосовувати штрафні санкції не лише до юридичних осіб, а й до самозайнятих осіб, а також до суб’єктів господарювання, працівники яких порушують вимоги законодавства щодо застосування державної мови.